ВИВЧЕННЯ ВОЛОГІСНОГО СТАНУ ПРИ СТВОРЕННІ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ
Чому вологість — головний ворог старовинних будівель?
Надмірна вологість є причиною більшості руйнівних процесів в історичних будівлях: висоли та кристалізація солей руйнують поверхню цегли та каменю, цикли замерзання-відтавання призводять до відколів та тріщин, постійне зволоження створює середовище для грибків та мікроорганізмів, корозія арматури та закладних деталей послаблює конструкції.
Тому вивчення вологісного стану є одним з найважливіших розділів хіміко-технологічного аналізу. Без розуміння, звідки надходить волога та як вона рухається в конструкціях, неможливо розробити ефективну стратегію захисту.
Джерела зволоження:
- Капілярне підняття ґрунтової вологи — найпоширеніша проблема для будівель без сучасної гідроізоляції (а це майже всі історичні будівлі). Волога піднімається по капілярах цегли та розчину, іноді на висоту 2–3 метри від рівня землі.
- Атмосферні опади — дощ, сніг, туман. Особливо небезпечні при пошкоджених карнизах, водостоках та покрівлі, коли вода потрапляє безпосередньо на фасад або всередину стіни.
- Конденсація — утворення вологи на холодних поверхнях при зіткненні з теплим повітрям. Характерна для підвальних приміщень та зовнішніх стін з недостатньою теплоізоляцією.
- Аварійні протікання — пошкоджені водопровідні та каналізаційні мережі, які в старих будівлях часто прокладені всередині стін або під підлогою.
Методи дослідження
Вологісний стан досліджується кількома методами: інструментальне вимірювання вологості матеріалів (вологоміри, гравіметричний метод), визначення вмісту та складу водорозчинних солей, дослідження гідрогеологічних умов ділянки (рівень ґрунтових вод, напрямок їх руху), термографічне обстеження (виявлення зон підвищеної вологості за допомогою тепловізора).
Результати дозволяють визначити джерела зволоження, оцінити масштаб проблеми та розробити рекомендації: влаштування горизонтальної гідроізоляції, дренаж, ремонт покрівлі, десалінація уражених ділянок.
OLD KYIV BUILDING включає дослідження вологісного стану до кожного хіміко-технологічного аналізу, оскільки без нього неможливо гарантувати довговічність реставрації.
