ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПІДБОРУ БУДІВЕЛЬНИХ ТА ОЗДОБЛЮВАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ В РЕСТАВРАЦІЇ
Чому не можна використовувати звичайні будівельні матеріали?
Кожна пам’ятка архітектури унікальна. За часів, коли стандартизація будівельних матеріалів тільки починала формуватися, кожна споруда зводилася з матеріалів, виготовлених за індивідуальною рецептурою. Вапняні розчини київських будівель XIX ст. відрізняються від розчинів початку XX ст., а цегла заводу Бернера — від цегли заводу Ейсмана.
Сучасні будівельні матеріали (цементні розчини, акрилові фарби, полімерні гідроізоляції, монтажна піна) розроблені для нового будівництва. На історичних будівлях вони часто завдають більше шкоди, ніж користі: цемент руйнує м’яку вапняну цеглу, акрил блокує паропроникність стін, полімери перешкоджають природному «диханню» конструкцій.
Основні принципи підбору матеріалів:
- Принцип сумісності. Реставраційний матеріал повинен бути фізично та хімічно сумісний з автентичним. Це означає подібну міцність (новий розчин не повинен бути твердішим за стару цеглу), схожу паропроникність, близький коефіцієнт термічного розширення. Сумісність визначається на основі хіміко-технологічного аналізу.
- Принцип автентичності. За можливості використовуються традиційні матеріали та технології: вапняні розчини, натуральні пігменти, льняна олія, тваринний клей. Якщо автентичний матеріал недоступний — допускається застосування сучасного аналога, але лише за умови підтвердженої сумісності.
- Принцип реверсивності. Згідно з ДБН В.3.2-1-2004, усі застосовані матеріали та технології повинні бути максимально зворотними — тобто підлягати видаленню без пошкодження автентичного матеріалу. Це означає, що реставраційний розчин повинен бути м’якшим за автентичний камінь, а захисне покриття — розчинним спеціальними засобами.
- Принцип довговічності. Реставраційний матеріал повинен забезпечувати тривалий захист пам’ятки. Дешеві або ненадійні рішення призведуть до необхідності повторного втручання, яке завжди пов’язане з ризиком для автентичної субстанції.
Практичні рекомендації
- Для вапняних мурувань — використовувати вапняні або вапняно-піщані розчини, підібрані за складом на основі лабораторного аналізу автентичного розчину. Категорично не рекомендується цемент.
- Для штукатурних робіт — вапняні штукатурки з природним заповнювачем (річковий пісок, мармурова крошка). Сучасні гіпсові та цементні штукатурки неприпустимі на автентичних поверхнях.
- Для фарбування фасадів — мінеральні фарби на силікатній або вапняній основі, що забезпечують паропроникність. Акрилові та латексні фарби блокують вологообмін і руйнують штукатурку.
- Для захисту металу — традиційні методи (свинцевий сурик, лляна олія) або сучасні інгібітори корозії, сумісні з історичним металом.
Підбір конкретних матеріалів та рецептур — це завдання хіміко-технологічного аналізу. OLD KYIV BUILDING розробляє індивідуальні рекомендації для кожного об’єкта.
