САДИБА ЛІКАРЯ МИХАЙЛА ЛАПИНСЬКОГО

Поточний стан:

На теперішній час пам’ятка знаходиться в задовільному стані, за виключенням дрібних деструкційних процесів. Якісна цегла виробництва заводів Якова Бернера добре зарекомендувала більш ніж за сто років існування будинку. Проте є багато втрат серед елементів навколо будинку – втрачений парапет на містку, частина фронтальної огорожі, підпірного муру, повністю втрачена стіна огорожі, що відмежовувала садибу від сусідньої ділянки з лівого боку.

Висновки:

• Загалом середнє значення замірів вологості становить в 8-10%. Це не дуже критичний рівень, з ними можна продводити реставраційні роботи без додаткового осушення фундаментів та прилеглих грунтів.
• Стіни мають лише невеликі сирі ділянки, і розташовані вони здебільшого в ділянках огорожі та з зовнішнього боку підпірної стіни. Нижня частина кладки цих фрагментів піддається зволоженню грунтовими водами через відсутність гідроізоляції або її руйнування.
• Руйнування вимощень навколо огорожі. Асфальтове покриття вимощення вкрито поки що невеликими тріщинами, стики між цоколем та вимощенням – відкриті, що забезпечує вільний доступ води від атмосферних опадів в кладку цоколю, та підсос вологи в нижні ділянки стін, зі сторони дворового фасаду -вимощення відсутнє;
• Неорганізована система водовідведення. Частково відсутні водостоки для та жолоби, по яким поверхневі опади відводяться від стін;
• Руйнування та часткова відсутність кровельного покриття на парапетах та верхній частині Підпірного муру є причиною замочування масивів цегляної кладки стін вказаних споруд;
• Вологомісний показник матеріалів споруд у середньому фіксується на відмітці 8-10% , що є прийнятним показником для проведення реставраційних та ремонтних робіт. Частково цей показник становить 12-20%, при якому рекомендується виконання оздоблювальних робіт після осушування стін.
• Порушення цілісності гідроізоляції фундаментів, дестабілізація фундаментів,  цоколю та нижніх ділянок кладки стін. Зволоженню грунтовими водами піддається кладка підвалів, цоколю та нижніх ділянок фасадних стін;
• Деструктивні процеси у вимощені навколо будівлі. Асфальтове покриття вимощення має невеликі тріщини, стики між цоколем та вимощенням подекуди відкриті, що забезпечує доступ води від атмосферних опадів в кладку цоколю, та підсос вологи в нижні ділянки стін;
• В деяких ділянках наявні порушення металевих накриттів над виступаючими елементами декору, що є причиною їх замочування.
• Багато ділянок металевих накриттів стін знаходяться в зруйнованому стані або відсутні. Система водовідведення руйнується, низка елементів втрачена.;
• Цегляна кладка стін постійно руйнується через відсутність систем водовідведення та гідроізоляції. Кладка основних стін споруд виконана із жовтої київської цегли високої щільності та стійкості, частково з червоної глиняної цегли виробництва радянських часів та керамоблоків. В цілому технічний стан кладки стін пам’яток визначений, як незадовільний або частково незадовільний. Головні вади – наявність тріщин різної ширини розкриття, зволоження кладки, суттєві втрати великих ділянок стін;
• Фасади стін огорожі та підпірного муру спотворені штукатурними ремонтними нашаруваннями, пофарбуваннями різних періодів і вандальними графіті, всі перелічені елементи знаходяться в напівзруйнованому стані. Шари опорядження вкриті тріщинами, відшаровуються від основи, мають втрати. Значну шкоду зволоженій кладці чинить наявність біоуражень (пліснява, мох, вкорінені рослини);
• Фасад будинку має декілька пофарбувань різних періодів у різних кольорах. Шари опорядження відшаровуються від основи, мають значні втрати. Відчутну шкоду зволоженій кладці чинить наявність на фасадах біоуражень (пліснява, мох, вкорінені рослини)
• Декор – цегляний, пофарбований. Відмічені замочування, тріщини та значні втрати елементів декору;
• Важливе значення має повна втрата стіни огорожі, що межувала з сусідньою ділянкою та втрата парапетів обабіч містку та довкола майданчику;
• Лабораторними дослідженнями зразків фасадних пофарбувань та декору був встановлений первісний вигляд стін огорожі та підпірного муру.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА:

САДИБА ЛІКАРЯ МИХАЙЛА ЛАПИНСЬКОГО – видатна споруда, одна з перлин історичної забудови Києва, дуже виразний і красивий комплекс в неоготичному стилі, що імітує європейське фортечне будівництво. До появи хмарочосу Гінзбурга у 1912 році це була найвища цивільна споруда в місті. Оскільки довкола ще не було сучасної забудови, і будинок максимально вдало вписаний в ландшафт, то він дуже пишно виділявся на зелених схилах і був яскравою архітектурною домінантою.